###Свисток по-українськи. Суддівський аналіз матчів 19-го туру УПЛ ###
Чемпіонат стартував і швидко повернув нас до реалій. Ми швидко усвідомили, що ті поодинокі помилки, з якими довелося стикатися під час аналізів основних матчів європейських топ-чемпіонатів – квіточки в порівнянні з українськими ягідками. Ягідками з отрутою. Суддівських помилок в поєдинках 19-го туру вітчизняної Прем'єр-ліги, що їх вистачило б ще на кілька тижнів наперед. Причому, на думку експертів UA-Футболу, колишніх арбітрів ФІФА Мирослава Ступара і Сергія Шебека, робота окремих їхніх колег за ремеслом виглядала гіршою, ніж суддівство рефері-початківців.
Зрештою, розпочали ми наш огляд з теми більш узагальненої. На перших весняних матчах суддівські бригади вперше налічували по шість осіб – арбітра в полі, двох асистентів, двох додаткових і резервного суддів. Першим свою думку з цього приводу висловив наставник чинних і майбутніх чемпіонів країни Мірча Луческу:
- Я ніколи не був вражений бригадою з п'ятьох арбітрів. У мене була розмова на цю тему з Платіні. Ще не бачив, щоб ті судді, які знаходяться за воротами, приймали рішення правильно. Вони стояли поруч у матчі з «Ювентусом» і не побачили порушення на Мхітаряні в штрафному майданчику. Плюс інші моменти такого ж плану. Якщо прийняте таке рішення, щоб матчі обслуговували п'ять арбітрів, ми повинні їх поважати. Колліна в Україні, Розетті в Росії... Я б все ж віддав перевагу, щоб було троє суддів, а головний арбітр повинен брати на себе відповідальність. Нехай рішення правильні чи неправильні, але запитають з нього. А розподіляти відповідальність на всіх – це неправильно.
Тренер «Говерли» Олександр Севидов після першого тайму в Луганську, звертаючись до судді матчу Швецова, іронічно відзначив, що арбітрів «замало, потрібно ще парочку». Власне, з огляду на всі ці балачки перше питання до панів Ступара та Шебека постало саме по собі.
Кількість, що поки не переросла в якість / фото - Вікторія Сидорова
Чи вплинуло на якість суддівства в Україні введення додаткових асистентів?
Мирослав Ступар: Користі від присутності додаткових помічників арбітра я не помітив. Більше того, в матчах «Зоря»-«Говерла» і «Таврія»-«Карпати» ми зіткнулися з бездіяльністю суддів за ворітьми. В Сімферополі в п'яти метрах від помічника Скрипака Пластун збивав Буссаїді і жодної реакції на це порушення не було. Не розумію самого сенсу перебування додаткових арбітрів на полі. Вони що, там потрібні, щоб фіксувати, чи має бути кутовий? Так в цьому розберуться й без них. Враховувати варто й психолоічний фактор. Той же Скрипак – новачок в Прем'єр-лізі, і він, мабуть, не став вказувати досвідченому Дерду, що треба призначати пенальті. Взагалі, футбол дійшов до тієї межі, коли треба запроваджувати не третього-четвертого-п'ятого арбітрів, а вводити систему відеоповторів. Гадаю, що рано чи пізно ФІФА до цього рішення дійде. В екстримальних моментах, коли мова йде про вплив на результат матчу, треба послуговуватися допомогою техніки.
Сергій Шебек: Моя позиція стосовно додаткових арбітрів – негативна. Впродовж зими ми розбирали судівство в чемпіонатах європейських країн. Приміром, в італійській Серії А судді за ворітьми виконували роль статистів. Скажімо, в поєдинку «Лаціо» - «Ювентус» перед носом додаткового арбітра відбулося порушення, яке стовідсотково тягнуло на призначення пенальті. Допомоги рефері в полі тоді не дочекався. Те саме стосується й поєдинку «Мілан» – «Удінезе», де, навпаки, суддя на 93-й хвилині призначив неіснуючий одинадцятиметровий. Помічник за ворітьми правильного рішення йому теж не підказав.
Згоден з прикладом Луческу стосовно матча Ліги Чемпіонів «Шахтар» - «Ювентус». Там після прострілу суперник відверто розвернув Мхітаряна. Про матч Україна – Англія на Чемпіонаті Європи-2012 годі й згадувати. Таких прикладів можна наводити багато.
На мою думку, практика з введенням додаткових арбітрів – тимчасовий експеримент. Коли введуть принцип взяття воріт за електронною фіксацією потреба в арбітрах за ворітьми відпаде сама по собі. Наразі ж в формі експерименту варто поставити по додатковому арбітру ще й біля протилежних стійок і ввести додаткового суддю в полі, щоб кожен відповідав за свою половину. Жартую, звісно, але по-іншому нинішнє нововведення сприймати неможливо. Коли навколо поля знаходиться стільки непотрібних людей, втрачається привабливість футболу.
«Зоря» - «Говерла» - 2:1. Суддя – Віктор Швецов (Одеса)
Бригада Віктора Швецова залишила чимало питань / фото - Вікторія Сидорова
Мирослав Ступар: Арбітр Швецов потрапляє через свою роботу в центр уваги ледь не щороку. Наче й досвідчений суддя, попрацював на міжнародній арені, але факт залишається фактом. Не встигли ми забути поєдинку «Севастополь» – «Металург» З, коли нападник кримчан Кунєцов забив переможний гол рукою, як маємо новий скандал за участю одеського рефері. Деякі причини такого явища на поверхні, деякі – ні. Негативів в рішеннях Швецова в цьому матчі я нарахував надто багато, як для молодого арбітра. Цей арбітр ставить себе навіть вище, ніж гра. Арбітр для гри, а не гра для нього. Думаю, Швецов це й сам розуміє, але чомусь веде себе у ставленні до футболістів зверхньо.
Сергій Шебек: Начебто, матч обслуговував досвідчений арбітр, проте гру він провів, на мою думку, дуже погано. Якби таким чином відпрацював новачок, я б ще міг зрозуміти. Раніше, ще працюючи в Комітеті арбітрів, я говорив Швецову: «Вітю, ніколи не поспішай розкидатися картками наліво й направо. Картку треба виправдати, а не вимахувати нею, як шашкою». Видно, до порад Швецов не прислухається.
8-ма хвилина. Півоборонець ужгородців Євген Макаренко на чужій половині поля в боротьбі за м'яч збив Даніло й отримав попередження.
Мирослав Ступар: Це елементарний фол, який не тягнув на попередження. Арбітр має прогнозувати, що буде далі і не карати на восьмій хвилині футболіста попередженням за незначне порушення. В окремих випадках ранню картку суддя показує, щоб футболісти його зрозуміли і надалі діяли коректніше. Але в цьому поєдинку гравці не зрозуміли, чого від них хоче Швецов. Гра не носила грубого характеру, але завершилася одинадцятьма попередженнями і двома вилученнями.
Сергій Шебек: Гра була ще доволі спокійною і обставини не вимагали попереджувати когось з футболістів. Тим паче, в такому епізоді. Макаренко, звісно, порушив правила. Він пішов на перехоплення, трохи не встиг і вдарив суперника в коліно. В таких випадках достатньо обмежитися усним попередженням. Жодної небезпеки цей момент не таїв, м'яч знаходився на половині поля «Зорі» і йшов в сторону бокової лінії. Попередження показане за формальною ознакою.
38-ма хвилина. Після довгої передачі нападник «Говерли» Володимир Лисенко на швидкості в супроводі оборонця господарів Тоні Шуніча входив до штрафного майданчика суперників. З повтору видається, що Лисенко торкнувся до м'яча рукою першим за свого опонента, але арбітр гри не зупинив, не зафіксувавши порушення ні в один бік, ні в інший.
Мирослав Ступар: В цьому моменті арбітр відстав від епізоду і бачив момент зі спин футболістів. Візуально, тут вартувало призначити пенальті за гру рукою Шуніча. Принаймні, так вважали експерти щотижневих футбольних програм. Але чомусь ніхто скрупульозно не розглянув, як футболісти діяли в цьому епізоді. Після довгої передачі м'яч опустився перед Лисенком і Шунічем і вдарився в землю. Після відскоку Лисенко правою рукою, зап'ястям спрямував м'яч уперед. «Куля» вдарилася в груди Шунічу і після того хорват зіграв рукою. Якщо поспостерігати за діями Швецова, то помітимо, що він підніс свисток до рота і збирався зробити сигнал, але в останню мить змовчав, бо не знав, яке рішення варто виносити. І слава Богу, що жодного рішення арбітр не виніс, бо признач він пенальті, виник би серйозний скандал. Епізод дуже складний і ні асистент, ні додатковий суддя побачити деталей епізоду фактично не могли. Арбітр за ворітьми Сергій Лисенчко, можливо, бачив гру рукою Шуніча, але точно не міг помітити руки у Лисенка. Це долі секунди і арбітр міг розібратися в тонкощах епізоду лише у випадку, коли б він бачив епізод в профіль.
Сергій Шебек: Момент дуже цікавий, дискусійний. З телекартинки видно, що арбітр дуже сильно відстав від розвитку контратаки, метрів на 30-35. Чітко зрозуміти, що відбулося, він не міг. Окрім того, Швецов з-за спин не бачив, що гравці роблять руками. Допомогти судді міг асистент за ворітьми. Не можу стверджувати зі стовідсотковою впевненістю, але видається, що перед тим, як рукою зіграв Шуніч, Лисенко зачепив м'яч рукою першим. Якщо ні, то рефері мав призначати одинадцятиметровий, бо Шуніч вибив м'яч рукою доволі відверто. Якщо ж підіграв собі рукою Лисенко, суддя мав дати штрафний в бік воріт «Говерли».
38-ма хвилина. Шуніч неподалік від кутового прапорця справа на своїй половині поля, судячи з повтору, штовхнув у спину Лисенка. Суддя зупинив гру і...- попередив нападника «Говерли» за симуляцію.
Мирослав Ступар: В рішеннях Швецова не було послідовності і часто приймалися вони неправильно. Цього разу в єдиноборстві Шуніча і Лисенка, які протистояли один одному впродовж всього матчу, спостерігаємо елементарний поштовх у спину. Через те зрозуміти логіку винесеного Швецовим попередження для Лисенка я не можу. Симуляцією тут і не пахло й апеляцій від Володимира теж не було видно.
Сергій Шебек: Симуляції не було взагалі. Шуніч відверто штовхнув Лисенка в спину і арбітр, відповідно, був зобов'язаний призначити штрафний удар в бік воріт «Зорі». Знову таки, мушу зауважити, що Швецов знаходився від моменту далеко, метрах в 35-40. Безперечно, з такої відстані прийняти правильне рішення арбітр не міг. І це суттєвий промах, бо ж могло статися, що згодом Лисенко напрацював би на заслужену жовту картку. Тоді його довелося б вилучати з поля. Щось схоже в кар'єрі Швецова вже було. В 2008-му він у фіналі Кубка України-2007/2008 в схожій з нинішньою Лисенковою ситуації показав другу жовту картку гравцеві «Шахтаря» Олександрові Гладкому. То була груба помилка і зараз Швецов її повторив знову.